Показ дописів із міткою Психологія. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Психологія. Показати всі дописи

понеділок, 28 квітня 2025 р.

Вправи для психологічної підтримки дитини під час тривоги


 1. Вправа "5-4-3-2-1"

5 речей, які ви бачите навколо себе (наприклад: всі предмети жовтого кольору). Це можуть бути стіл, кіт, книга.

4 речі, до яких ви можете доторкнутися. Це можуть бути обличчя, книжка, одяг.

3 речі, які ви чуєте. Це можуть бути машини, музика, розмова.

2 речі, які ви відчуваєте. Це може бути аромат випічки, запах деревини.

1 річ, яку ви можете спробувати. Їжа, вода.


2. Техніка "Знайди слово"

Дитина повинна знайти і назвати серед оточуючого слова за ознаками: смачні, ароматні, тверді, м'які, дерев'яні, рухомі.


3. Вправа "мокрий собака"

Уявіть, що ви вийшли з води і зараз необхідно стряхнути з себе всю воду, як це роблять собачки. Починайте струшувати з голови, потім переходьте на верхню частину тіла. Уявіть, що у вас є хвостик і його також треба потрусити. Далі спускайтесь вниз, до пальців ніг. І в кінці знову потрусити все тіло одночасно, як мокра собачка.


4. Вправа «Муха»

Попросіть дітей сісти зручніше, руки покласти на коліна, плечі та голову опустити. очі заплющити. А тепер нехай уявлять, що їм на обличчя відчайдушно намагається сісти муха. Вона підлітає то до носа, то до рота, то до очей, то намагається сісти на лоба. Завдання дітей полягає в тому, аби, задіявши тільки м'язи обличчя та не розплющуючи очей, зігнати надокучливу муху. Дорослий керує вправою, називаючи частину обличчя, до якої підлітає комаха. Це чудово розминка, що допомагає відволіктися. 


5. Техніка для заспокоєння думок

https://drive.google.com/file/d/1XhFtsFviBq2J9psiCnFgoNZwO4F7jAWQ/view


6. Дихальна гімнастика 

https://drive.google.com/file/d/1QuZaulG-iOQKNjtW49xax-270EeZRtb1/view


7. Техніка зняття емоційної напруги 

https://www.facebook.com/story.php?story_fbid=1223021146495869&id=100063639865147&post_id=100063639865147_1223021146495869&rdid=zHBeKFcP4ZCLWDvl#


8. Вправа для швидкого розслаблення 

https://docs.google.com/document/d/19U9l5PlK1HDjKFvX82OxUNqmgik7funV/edit?tab=t.0

четвер, 17 квітня 2025 р.

ЯК ГОВОРИТИ З ДІТЬМИ ПРО ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ

             


 Перш за все, говорити на цю тему потрібно до того, як діти виявлять цікавість.

Для початку дорослим самим потрібно усвідомити свої почуття – тоді ми зможемо допомогти їх усвідомити дитині. І дорослим нормально відчувати страх і біль – але потрібно знати, як реагувати.

Для дитини до 7 років природно питати про щось уголос, бути безпосередньою в реакціях. Насправді краще, якщо діти нас запитають про те, що для них незрозуміло. Але важливо, щоб це було не в присутності людини, якої це стосується. Саме тому краще говорити заздалегідь.

Нещодавно в розмові з дівчинкою чотирьох років я наводила не дуже коректний приклад, але зрозумілий для дитини. Питала, чи бувало таке, що з її улюбленою лялькою відбувалося щось сумне – і вона дуже хотіла її врятувати, полікувати, тож замість втраченої ніжки чи ручки брала деталі, що залишились від інших ляльок. Людям, які втратили кінцівки від хвороби, аварії чи війни, допомагають протези – спеціально для них розроблені засоби, що можуть замінити руку чи ногу.

Під час війни чимало людей втратили кінцівки. Це боляче і страшно, і людині потрібно вчитися заново ходити, рухатися. Це навчання того, що людина раніше вже вміла, але можливо, коли вона повертається додому, доведеться змінювати життя, наприклад, міняти професію. І потрібно багато сил, мужності й підтримки, щоб це зробити. Для того, щоб люди могли знов рухатися, винайшли протези. Вони бувають дуже різними – на деяких можна танцювати, бігати, стрибати і навіть відчути доторки (тут можна показати фотографії).

Іноді люди з інвалідністю (одразу називаємо саме так, не застосовуємо евфемізмів) пересуваються на кріслах колісних. “Уяви, як їм може бути незручно підійматись у ліфті, заходити в транспорт та магазини. І нам потрібно зробити наші дороги та міста такими, щоб всім було комфортно”, – ось ті слова, які можна використати для пояснення.

Коли ми зустрічаємо когось, хто має незвичний для нас вигляд, нам хочеться його роздивитися. Але для самої людини це може бути неприємно. Тому дорослим слід пояснити дітям: “Намагайся поводитися природно. Перед тобою людина. Незвично – не означає небезпечно чи погано”.

Якщо бачимо воїна з протезом чи на кріслі, можемо виказати йому вдячність – сказати “дякую” чи прикласти руку до серця.


💟 Допомогти дитині навчитись виявляти підтримку людині з інвалідністю допоможе дитяча книжка психологині Світлани Ройз "Сміховисько". Це книжка про дівчинку, що відновлюється після випробувань війни. 

Також в пригоді стануть фантастичні герої та мультики:

  • 💬Герой терапевтичної книги Тані Стус “Таємні історії маленьких та великих Перемог” – в одному з розділів, “Історія, яку розповів біль”, головні герої – військовий і його “біль”
  • 💬“Чи легко жити циклопам” Олександра Шатокіна – добра “інклюзивна” книжка
  • 💬“Кожна грудочка землі” Ольги Войтенко: батько головної героїні повертається після поранення на війні додому й учиться заново ходити на протезах, а потім бере участь в змаганнях з бігу.
  • 💬“Різдвозавр” Тома Флетчера (головний герой Вільям – на кріслі колісному)
  • 💬Не читала сама, але мені дуже радили книжку “Світ без меж” Анастасії Степули – для дітей і дорослих про різноманіття й рівність.
  • 💬Герой мультсеріалу “Вулиця сезам”.
  • 💬Герой 7 сезону “Щенячого патруля”.
  • 💬Герой мультсеріалу “Мопсики-приятелі”.
  • 💬Мультфільми серії “Як приборкати дракона” (головні герої – Гикавка з протезом ноги й Беззубик із протезом на частині хвоста – стали вожаками для людей і драконів).
  • 💬Мультфільм “У пошуках Немо” (головний герой, рибка Немо, народився з маленьким плавничком).
  • 💬Короткометражний мультфільм “Скарлетт” (про дівчину, у якої після хвороби було ампутовано ніжку і яка знову почала танцювати й стала допомагати іншим).
  • 💬Короткометражний мультфільм “Подарунок” (про те, як мама подарувала синові песика з трьома лапками – і як песик зміг допомогти хлопцю).
  • 💬Короткометражний фільм (12+) “Цирк метеликів”, 2009 рік. Головну роль там грає Нік Вуйчич
  •  Джерело

понеділок, 10 березня 2025 р.

Чи готова дитина до навчання в першому класі?

 


Мабуть, першим, на що звертають увагу батьки перед великими змінами в житті дитини - це головне питання 

«Чи готова моя дитина до навчання в першому класі?»

Оскільки сучасні батьки дуже усвідомлено підходять до своїх батьківських обов’язків, я впевнена, що ви вивчали ознаки готовності, спостерігали за своїми дітками та звертали увагу на питання, які потребують вашого втручання та допомоги.

Пропоную самоперевірку. Нижче наведено перелік знань, вмінь та навичок, якими має володіти дитина у віці 6-7 років. Ознайомтесь та виокреміть те, що вже вміє та знає ваша дитина, а над чим ще варто попрацювати.

 1. Дотримується особистої гігієни (кожен ранок чистить зуби, завжди миє руки перед їжею та після туалету);

2. Допомагає із побутовими справами, часто без нагадувань;

3. Самостійна/ний – може зробити бутерброд, самостійно одягнутись за погодою, зав’язати шнурки;

4. Утримує увагу досить тривалий час (15-20 хвилин) під час читання вголос, малювання, гри наодинці; 

5. Вміє висловлювати свої потреби та бажання;

6. Вміє поводитися за столом (правильно сидить, акуратно їсть);

7. Має уявлення про власні інтереси (прослуховування музики, малювання, заняття мовами, конструювання, ліплення з пластиліну);

8. Дотримується режиму дня та самостійно орієнтується в ньому;

9. Проявляє допитливість, ставить питання і завжди вислуховує відповіді;

10. Прибирає за собою іграшки після гри, альбом після малювання, книжки після читання, доглядає за своїм робочим місцем;

11. Впевнено володіє олівцем, ножицями; уміє правильно визначати «вище – нижче, вперед – назад, зліва – справа»;

12. Може правильно перенести в зошит простий графічний ескіз, фігуру;

13. Вміє знаходити схожість і відмінності різних предметів при порівнянні, уміє правильно об'єднувати предмети в групи за загальними істотними ознаками;

14. Знає пори року, властиві їм явища та відмінності, знає поширені назви тварин, рослин;

15. Може назвати свою домашню адресу, місто, країну; прізвище, ім'я, по батькові своє та батьків;

16. Говорить українською мовою, правильно вимовляє всі звуки мови і розрізняє їх на слух. Вміє знаходити слова з певним звуком або буквою, вільно складає речення з 4-5 слів, передавати зміст казок, вміє складати розповіді по картинці;

17. Називає числа до 10 в прямому і зворотному порядку, назви поточного місяця, днів тижня, співвідносить цифру і кількість предметів;

18. Орієнтується на аркуші паперу в клітинку.

Спостерігайте за своєю дитиною та відстежуйте вікові зміни, це дасть змогу допомогти їй у розвитку та підсвітити вміння, що добре вдаюься.

Отже, тепер поговоримо про основні компоненти психологічної готовності дитини до навчання

- Фізіологічна

 - Інтелектуальна

 - Мотиваційна

 - Емоційно-вольова

 - Соціальна


Звісно, фундаментальною є фізіологічна готовність дитини: фізичне здоров’я, сенсорика та сприйняття, розвиток координації та моторики. Як правило ці показники батьки можуть визначити самостійно. В педіатрії є два основних простих тести, за допомогою яких можна визначити чи готове тіло дитини до школи: Філіппінський тест та тест на координацію. 

Тобто ви об’єктивно оцінили, що дитина фізично готова, здатна мислити, запам’ятовувати та опрацьовувати отриману інформацію, добре тримає олівець, вправляється із ножицями, самостійно гортає сторінки тощо. Після чого починається великий шлях підготовки до школи, де батьки вкладають всі можливі ресурси для досягнення результату. Підготовчі курси, вдосконалення знань та побутових навичок, програвання та обговорення шкільного життя. І все це так би мовити базис, проте для навчання в школі не менш важлива емоційна зрілість та соціальна активність. Адже більшістю фізичних навичок, які вказані на ваших аркушах, може володіти дитина й у 5 років, але на психоемоційному рівні перший клас для неї може стати випробуванням. Тому знаючи, що всі батьки займаються підготовкою своєї дитини до школи, хочу трішки розкрити питання емоційної та соціальної готовності до школи.


1.      Емоційна готовність до школи проявляється в умінні чекати, самостійно долати стрес або звертатись за допомогою до дорослого, в умінні керувати емоціями та імпульсами – тобто контроль гніву та агресії, негативних емоцій що виникають під час виконання завдання та заважають, а переживати успіхи та невдачі (радість від успішного виконання та занепокоєння під час виникнення труднощів). Дуже важливо щоб дитина вміла виражати власні емоції та опрацьовувати емоції інших, вміти обговорювати це із дорослими та однолітками.

Емоційна зрілість легко прослідковується в реакціях на зауваження, коли дорослий дає оцінку діям і вчинкам. Якщо дитина вміє контролювати своє невдоволення (тобто не вибухає гнівом чи обуренням), прислухається до зауважень, прагне виправити помилки, можна говорити, що вона емоційно готова до взаємодії, позитивно ставиться до дорослого і його вимог.

    Немає дітей, що байдужі до оцінки дорослих.

 

2.      Соціальна готовність демонструється перш за все здатністю дитини ладнати з іншими дітьми, знаходити спільну мову, дружити, співчувати та вирішувати конфлікти без допомоги дорослого. Дитині буде набагато легше вчитися, якщо вона буде почуватись комфортно в колективі, адже молодші школярі пізнають світ в тому числі через спілкування та взаємодію із однолітками.

Також важливим фактором є вміння виконувати завдання, що дає вчитель, як самостійно так і у взаємодії із однолітками, вміння домовлятись та прислухатись до інших, не боятись звертатись по допомогу чи роз’яснення до дорослого. Вміння дотримуватись загальноприйнятих правил поведінки в різних обставинах (в класі, в їдальні, в коридорі, на вулиці правила будуть різними й дитина має розуміти різницю). Брати відповідальність за власні вчинки та слова.

Наступним показником є розвиток самосвідомості, тобто здатність до роздумів та рефлексії, опрацювання минулого досвіду та його засвоєння через побудову висновків, здатність до самоорганізації.

В віці 6-7 років наступає так звана криза, яка проявляється через стрімке бажання подорослішати та отримати новий статус. Дитина вперше починає усвідомлювати розбіжність між суспільним становищем та внутрішньою позицією. «Яким мене бачить соціум, яким я бачу себе». Тому часто дитині хочеться бути більш важливим, поміченим, похваленим за досягнення, кращим та розумнішим ніж був вчора. Це проявляється у прагненні до нового, в потребі визнання, в отриманні більш дорослої та значущої ролі – школяра. Саме це прагнення отримання нового статусу і є показником соціального розвитку й готовності до переходу в новий віковий період – молодший шкільний вік.

 

Спостерігаючи за розвитком своїх дітей пам’ятайте, що  найкращі вчителі для них це ви. Всі емоції та почуття вашої дитини дуже важливі: радість, гнів, сум, задоволення, роздратування – це вчить її проявлятись та бути собою, спостерігати реакції та отримувати досвід. Але не менш важливими є і ваші емоції. Не бійтесь проявлятись, не соромтесь плакати чи сумувати, не забувайте щиро радіти стрибаючи від почуттів, ваша дитина має бачити що ви жива людина, це навчить її бути щирою та живою.

Дитина має розуміти, що ви приймаєте власні емоції та приймаєте емоції дитини, таким чином діти відчувають себе в безпечному середовищі, де їх люблять й приймають в будь якому настрої чи емоційному стані.

Виховання особистості це завжди спільна робота батьків та педагогів і тільки спільно ми можемо допомогти дитині вступити в доросле життя.

 

 

 

Практичний психолог

Катерина Перепелиця

пʼятниця, 7 березня 2025 р.

Як розвивати критичне мислення у дітей та чому це важливо

 

Критичне мислення - це здатність оцінювати ситуацію та обставини, що впливають на неї, аналізувати та приймати раціональні рішення, що не залежать від впливу думок навколо, здатність опрацьовувати минулий досвід та враховувати його в повсякденному житті. 

Звучить очевидно та просто. Для дорослих. Але для дитини - це робота над собою, адже критичне мислення потрібно розвивати із ранніх років, тому завдання дорослих сприяти та підтримувати цей процес.

1. Допомагайте мислити вголос

Після перегляду мультика чи фільму, наприклад, попросіть її описати свої роздуми про побачене і почуте. Обговоріть з дитиною процес формування її міркування. Або коли вона не справляється з якоюсь задачею, хай спробує описати, як складається її мислення в цей час, запишіть етапи цього процесу. Діалог найкращий інструмент. 

Існує безліч технік роботи над мисленнєвим процесом. Одна з найпростіших, що буде якщо: якщо спробувати цей варіант, то станеться отак, якщо ти зробиш отак, отримаєш інший результат. Наведіть приклад, а потім дозвольте дитині потренувати різні варіанти розвитку подій.

2. Ставте питання

Не всі питання дитина може задати собі сама, тож допоможіть їй думати над проблемою в правильному напрямку. Допоможіть їй розглянути ситуацію під різними кутами – наприклад, вона посварилася з іншою дитиною. А чому? Що відчула? Як відреагувала? Що з цього приводу зробила інша дитина? Як ви вирішували конфлікт?

Взагалі, питання можуть стосуватися не лише якихось складних ситуацій – питайте про побачене і почуте. Це "хліб з маслом" в комунікації , бо питаючи димки дитини ви тим самим демонструєте свою зацікавленість та значимість дитини, валідуєте її право на позицію і допомагаєте їй формувати свої думки. 

3. Дайте час подумати

У дитини повинно бути достатньо часу, аби записати ідеї чи міркування над своїми думками, перш ніж ділитися ними з вами. По-перше, так формується сам процес споглядання ходу своєї думки. По-друге, написані роздуми легше структурувати. Бо часто здається, що з хаосу думок в голові неможливо виокремити логічних висновків, проте в процесі записування з ними простіше працювати.

Саме тому формат щоденника досі актуальний – коли людина виписує свої думки й може на них подивитися та перечитати, вони стають більш свідомими, реальними. У них легше побачити похибку чи емоційне навантаження. Вести записи загалом дуже терапевтична звичка, що допомагає прокачувати навичку критичного мислення.

4. Обговоріть сам процес мислення

Це складна вправа навіть для дорослих, проте дуже цікава. Попросіть дитину розповісти про її висновки та дізнайтеся, як вона до них прийшла. Так вона отримає можливість самостійно побачити шлях думки від старту до висновків, які вона минала проміжні етапи, де, можливо, закралася хиба чи викривлення.

Це розмова з зірочкою, бо побачити помилки в самому процесі розмірковування дуже складно без підготовки. Але коли обидва учасники пильнують одне одного і зосереджені на процесі, у кожного є шанси розвинутися і самостійно побачити, як ви використовуєте навички критичного мислення для розв’язання проблем.

5. Працюйте разом

Дитина повинна бачити, як її думки співвідносяться з вашими ідеями. Завдяки спільному навчанню дитина зрозуміє, що люди можуть мати різні думки й висновки з одного й того самого питання і це нормально. Що проблеми можна вирішити кількома способами й це також нормально.

Розділити досвід навчання нового зі своєю дитиною – це класний спосіб взаємодії й формування довірливих стосунків. Таким чином ви додатково покажете на своєму прикладі, що це ок, не вміти чогось, пробувати та помилятися. Це дуже важливий елемент розвитку самостійної гармонійної особистості.

6. Досліджуйте інтерес

Заохочуйте читання книг і перегляд документальних фільмів на тему, що цікавлять вашу дитину. Розширюйте способи пізнати щось нове з її захоплення: відповідайте на питання в тематичних квізах, сходіть на виставку чи презентацію нового продукту, і обговорюйте все, що з вами стається – що дитина відчуває стосовно цього заняття? На її думку, як новий продукт вплине на розвиток індустрії? Який вплив має цей предмет, виставлений в галереї? 

Щобільше, дозвольте вашій дитині досліджувати й розповідати вам про нове. Повторюючи отриману інформацію, вона внутрішньо її опрацює і подасть у такому варіанті, аби навчити вас. Під час такого досвіду вона навчиться структурувати отриману інформацію, відсікати зайве, чітко формувати думки та працювати з різними рівнями інформації. 

7. Навчіть соціальної відповідальності

Чесно обговорюйте зі своєю дитиною актуальні новини та популярні публікації в соціальних мережах. Поясніть, що є перевірені джерела інформації, а є ті, що працюють заради кліків та поширень. Що навіть майданчики, які називають себе медіа, можуть публікувати погано перевірену інформацію.

Розкажіть про те, що соцмережі – це публічна платформа, яку можна використовувати з користю, але також там ширяться неправдиві, фейкові новини. Тому дискутуйте на тему репостів – яка інформація варта поширення, а яка не дуже і чому. Навчіть дитину робити паузу, обдумувати інфоприводи, перш ніж автоматично ділитися новинами в інтернеті.


Дитина, яка розуміється на критичному мисленні, завжди має свою позицію. Вона здатна аргументовано донести її до оточення, розуміється на тому, про що говорить, вміє формулювати свої думки та відстоювати погляди в процесі дискусії. Також дитина з розвиненим мисленням має здорове прагнення до нових знань та перебуває в безперервному пошуку істини – збирає важливу інформацію, осмислює, аналізую та систематизує її. 

вівторок, 25 лютого 2025 р.

Ігри на кожен день із дітьми ООП

 

Корекційна робота із дітьми з особливими освітніми потребами має тривалий та систематичний характер, вона охоплює всі види її діяльності та не обмежується заняттями із психологом в ліцеї чи ІРЦ. Важливо щоб дитина бачила ваш інтерес до неї, бажання зблизитись та провести разом час. Насамперед це прогулянки на свіжому повітрі, відвідування парків, ферм та дитячий інсталяційних виставок, фізична активність. Також важливо розвивати дитину в ігровій формі та в умовах домашнього комфорту.

Тому дуже важливо, щоб корекційним завданням було підпорядковане не тільки заняття, а й режимні моменти, організація дозвілля дитини, де знайдуть корисне застосування різні розвиваючі ігри, відповідно до віку і можливостей дитини.

Пропоную прості та корисні розвивальні ігри на кожен день


Гра «Закрий!» 

Мета: вчити сприймати, порівнювати, виділяти предмети схожі та відмінні за формою.
Матеріал: дві баночки контрастного розміру, маленькі та великі кульки (кришечки).
                                                          Хід
Показати дитині дві баночки, вказати, що одна баночка велика, а друга – маленька. Потім продемонструвати маленькі і великі кульки. Великі кульки потрібно зібрати у велику баночку, а маленькі – в маленьку (показ). Після виконання завдання попросити закрити баночки відповідними кришечками.


Гра «Де звучить?» 

Мета: розвиток зорової і слухової уваги, навичок орієнтування у просторі.
Матеріал: будь-яка іграшка, яка створює звук.
                                                                 Хід
Показати іграшку дитині. Поторохтіть іграшкою, щоб дитина звернула на неї увагу, а потім іграшка відводиться в сторону і знову торохтить. Дитина із закритими очима повинна вказати напрям звідки іде звук. Гра повторюється 2-3 рази.


Гра «Хто як говорить?» 

Мета: спонукати дитину повторювати звуконаслідувальні слова.
Матеріал: іграшки добре відомих дитині тварин або їх зображення.
Хід:
Показати дитині по черзі іграшки, назвати їх. Запитати: Як говорить котик? (мяу-мяу ). Собака? (гав-гав) тощо.


Гра «Прищіпки» 

Мета: корекція дрібної моторики пальців.
Матеріал: прищіпки, аркуш картону/лінійка/мотузка, силуети одягу.
                                                   Хід
Прищіпки в грі використовуються як тренажер для пальчиків.
Вирізати з паперу декілька силуетів різного одягу (кофтинка, спідниця, шкарпетки, сорочка та ін.).  Попросити дитину допомогти Вам розвісити білизну на мотузку за допомогою прищіпок.
Якщо у Вас немає часу виготовити силуети – можна прищіпки чіпляти на міцний аркуш паперу чи широку лінійку.

 

Гра «Оплески»

Мета: розвиток фонематичного сприйняття.

                                                              Хід

Дитина має плеснути в долоні стільки разів, скільки предметів знаходиться на столі;

Дорослий повільно ритмічно плескає в долоні – дитина повинна відтворити кількість оплесків.

Примітка: спочатку кількість предметів та оплесків має не перевищувати 3. З часом кількість і темп оплесків збільшується.


Гра «Збери фігуру» 

Мета: Удосконалити вміння розташовувати предмети в спадаючому за величиною порядку; правильно називати деталі за величиною (великий, менший, найменший).
Матеріал: вирізані з картону/паперу частини сніговика, ялинки.
Хід:   Розкласти перед дитиною деталі сніговика. Запропонувати зібрати його, починаючи з найбільшого круга.


Гра «Подарунок ляльці» 

Мета: закріпити поняття про колір.
Матеріал: лялька, кружки основних кольорів – білого, чорного, червоного, синього, жовтого, зеленого (по 2 шт.).

Хід.
а) Спочатку запропонує назвати, якого кольору кружок Ви даєте дає ляльці.
б) Попросіть дитину дати ляльці червоний (зелений, синій…) кружок.
в) Покажіть дитині червоний (зелений, синій…) кружок і попросіть її «Дай ляльці такий же самий кружок».


Гра «Весела пташка» 

Мета: закріпити знання про розташування предметів в просторі; розуміння та вживання простих прийменників в, на, під, за.
Матеріал: дві іграшки-пташки, іграшкові меблі (шафа, стіл, стілець).
Хід.
а) Дві пташки, Ваша і дитини, літають. Дитина повторює дії за Вами.
б) Ви говорите, куди полетіла пташка – вгору, вниз, а дитина виконує дію.
в) Дія навпаки: «А зараз пташка літатиме, а ти скажеш, куди вона полетіла».
г) Запропонуйте заховати пташку за шафу, в шафу, посадити на стіл, на стілець, під стілець і т. д.


Гра «Де дзвенить дзвіночок?» 

Мета: орієнтування в просторі відносно себе.

Матеріал: дзвіночок.

Хід.
Попросити дитину закрити очі та відгадати, де дзвенить дзвіночок, називаючи напрям відносно себе (вгорі, внизу, попереду, позаду).


Виконання простих побутових інструкцій

Мета: формувати здатність дитини розуміти часто використовувані в побуті слова, виконувати прості словесні інструкції.

Хід.

Розуміння дитиною цілісних словосполучень, які вона могла багато раз чути. Запропонувати їй виконати відповідні дії, наприклад:

- поцілувати маму;

- обійняти тата;

- пограти в ладоньки;

- закрити очі;

- помахати ручкою;

- узяти маму за руку і йти до столу і т. д.

2) Закріпити назви знайомих іграшок. З'ясувати, чи може дитина показати частини свого тіла і частини тіла ляльки або іграшкової тварини:
- Покажи зайчика, собачку, машину, ляльку.

- Візьми ляльку.

- Дай мені ляльку.

- Покажи, де у ляльки голова. А де в тебе голівка?



Голова МК асистентів вчителів та вихователів

 Дудар Анастасія


«ПОВІТРЯНА ТРИВОГА. Що дитина хоче почути від дорослого?»

  Коли навколо тривога, дитині потрібен не ідеальний дорослий. Їй потрібен дорослий, який поруч. 💙 Діти по-різному реагують на звуки сирен,...