«Психологічна підтримка у природі» для дітей, які зазнали впливу війни

 Всеукраїнська екологічна ліга – громадська організація, що захищає довкілля в Україні, працює з дітьми та молоддю для підвищення рівня екологічної освіти і культури. Від початку російської збройної агресії у 2022 році Всеукраїнська екологічна ліга у партнерстві з провідними освітніми та науковими установами України реалізує важливу соціальну ініціативу – Програму «Психологічна підтримка у природі» для дітей, які зазнали впливу війни. 

Мета Програми – надання психологічної підтримки дітям, сприяння їхній соціальній адаптації, стресостійкості та зміцненню ментального здоров’я. У багатьох громадах сьогодні проживають внутрішньо переміщені родини та діти, які втратили звичне середовище існування, можливості отримати якісні освіту, виховання, дозвілля. Програма дозволяє не лише покращити психоемоційний стан дітей, а й посилити згуртованість громади навколо підтримки її вразливих категорій. 

Програма «Психологічна підтримка у природі» створена спеціально для того, щоб допомогти дітям відновити емоційну рівновагу, зміцнити внутрішні ресурси. Природа – це не просто красива декорація. Дослідження свідчать, що контакт з природою знижує рівень тривожності, депресії та сприяє відновленню психологічної стійкості. Запахи, кольори, звуки лісу чи води діють заспокійливо та стабілізують нервову систему. Реабілітація в природі формує позитивну життєву позицію та віру у власні сили та майбутнє. 

В рамках Програми з дітьми працюють кваліфіковані психологи, вихователі, екологи, які застосовують сучасні методи відновлення та реабілітації, адаптовані до вікових категорій дітей:

 – еко-терапія на свіжому повітрі, групові та індивідуальні заняття з психологами: «Життя без страху», «Світ моїх емоцій»; 

– спостереження живої природи, дослідницькі екологічні проєкти, екскурсії до національного природного парку «Холодний Яр» та Канівського природного заповідника, засвоєння екологічно дружніх навичок життя у природі; 

– творчі практики та конкурси, малювання, танці та співи, дослідження українських народних традицій, відвідування історико-культурних пам’яток, художніх музеїв; 

– програми фізичного гартування та оздоровлення, купання в басейні; 

– розважально-виховні заходи, прогулянки, квести, тренінги, майстер-класи, пізнавальні ігри, турбота, підтримка, розвиток та нові друзі. 

Учасники Програми – діти віком від 8 до 14 років (групи дітей супроводжують відповідальні особи). 

Виконавець Програми – Інформаційно-просвітницький центр «Екологічна варта» за підтримки Всеукраїнської екологічної ліги та Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України. Центр знаходиться в екологічно чистому куточку Черкаської області, у хвойнолистяному лісі, де ранньою весною квітують підсніжники, а влітку буяють трави. Для відвідувачів Центру надаються комфортні умови проживання, затишні локації для психологічних тренінгів, спортивне знаряддя та ігрові майданчики для міні-футболу, волейболу, стрільби з луків, басейн у літній період. 

Інформаційно-просвітницький центр «Екологічна варта» внесено до Державного реєстру дитячих закладів оздоровлення і відпочинку. У закладі є сертифіковане укриття на час повітряної тривоги. Територія Центру охороняється 24/7, цілодобове відеоспостереження гарантує, що діти й дорослі завжди в безпеці.

Тривалість зміни – 8–10 днів (за узгодженням з організаторами може бути інша кількість днів). Вартість перебування на 1 особу – 1300,00 грн за добу(страхування дітей та дорослих, проживання, п’ятиразове харчування на день, медичний супровід, транспортне забезпечення протягом зміни, 2 виїзні екскурсії, екологічні, освітньовиховні заходи, програми психологічної підтримки, фізичного гартування та оздоровлення). 

У вартість не входять витрати на транспорт (залізничний/автобусний) від місця проживання дітей до Інформаційнопросвітницького центру «Екологічна варта». 

Місце розташування: Черкаська область, Корсунь-Шевченківський район, с. Виграїв, вул. Шкільна, 24. Найближчі залізничні станції: місто Київ, місто Корсунь-Шевченківський. 

Більше інфо: https://www.facebook.com/profile.php?id=100057334906077/

https://www.instagram.com/ecovarta_ua/profilecard/?igsh=MTYwaGozOXBpYjZwcg

Розклад змін у 2025 році 

І зміна

з 11 червня 

по 20 червня

ІІ зміна

з 21 червня

по 28 червня

ІІІ зміна

з 29 червня

по 6 липня

ІV зміна

з 7 липня

по 16 липня

V зміна

з 17 липня

по 24 липня 

VІ зміна

з 25 липня

по 1 серпня

VІІ зміна

з 2 серпня

по 11 серпня

VІІІ зміна

з 12 серпня

по 19 серпня

ІХ зміна

з 20 серпня

 по 29 серпня

Як зробити здорове харчування частиною сімейного життя

 

Здорове харчування — це не лише вибір корисних продуктів, а й звички, сформовані в сім’ї. Якщо вдома постійно є овочі, фрукти та якісні білкові продукти, то ймовірність того, що хтось захоче перекусити чипсами й запити їх солодким газованим напоєм, значно знижується. Але як змінити раціон усієї родини без скандалів і примусу? Ось кілька способів зробити це легко та у природний спосіб.

1. Не радикальні зміни, а плавний перехід.

Якщо ви вирішите повністю змінити меню, прибравши улюблені страви своїх рідних, це може викликати серйозний опір. Натомість краще діяти поступово.

 • Почніть із заміни звичних продуктів на їхні корисні аналоги. Наприклад, замість білого хліба запропонуйте цільнозерновий, замість майонезу — грецький йогурт із гірчицею.

 • Якщо сім’я звикла їсти смажене — спробуйте запекти або приготувати страви на грилі. Їхній смак залишиться насиченим, а от користі буде набагато більше.

 • Замість того щоб одразу відмовлятися від цукру, спробуйте зменшувати його кількість поступово або замінити на фрукти / ягоди.

Коли зміни вводяться помалу, вони сприймаються не як обмеження, а як природний перехід.

2. Різноманітність — ключ до успіху.

Багато хто думає, що здорове харчування — це примусове вживання прісної їжі. Насправді корисні продукти можуть бути дуже смачними й різноманітними. Головне — експериментувати!

 • Додавайте до меню яскраві овочі та фрукти. Що більше кольорів на тарілці, то краще, тому що різні кольори — це різні корисні речовини! Харчування за принципом «Їж веселку» гарантує отримання широкого спектра вітамінів, мінералів, антиоксидантів та допомагає зробити їжу більш привабливою.

 • Готуйте знайомі страви по-новому. Наприклад, зробіть пасту не з пшеничного борошна, а з нутового чи сочевичного, основу для піци — з цільнозернового борошна, а замість кетчупу додайте томати та оливкову олію зі спеціями. Чудовою альтернативою майонезу є грецький йогурт.

 • Використовуйте спеції та трави — вони додають смаку без потреби в зайвій кількості солі.

3. Планування — рятівник від швидких і не завжди корисних перекусів.

Ви голодні, часу мало, а в холодильнику немає нічого приготованого. Знайома ситуація? В такі моменти найчастіше рука тягнеться за печивом, ковбасою, хлібом тощо. Щоб уникнути цього, варто заздалегідь планувати харчування.

 • Раз на тиждень складайте меню та список покупок. Це допоможе уникнути спонтанних покупок продуктів, не корисних для здоров’я.

 • Тримайте під рукою корисні перекуси — горіхи, йогурти, хумус із морквою або домашні енергетичні батончики, наприклад, фундуково-фінікові або вівсяно-мигдалеві батончики з натуральних інгредієнтів.

 • Якщо у вас мало часу на приготування, готуйте заготовки: відваріть кіноа або гречку, запечіть м’ясо чи рибу на кілька днів, підготуйте заморожені овочеві суміші, фрикадельки з птиці або риби, щоб швидко в разі потреби розморозити страви та приготувати обід або вечерю.

4. Почніть додавати менше цукру та солі, і ви помітите, що їжа все одно смачна.

Відмова від цукру та солі — це не про заборону й суворі правила. Це про те, щоб навчитися насолоджуватися справжнім смаком їжі.

 • Замініть солодкі напої водою з лимоном, імбиром або м’ятою.

 • Навчіться читати етикетки: цукор міститься навіть у кетчупах та хлібі.

 • Використовуйте натуральні спеції та трави, щоб зробити їжу ароматною без зайвої солі.

Через якийсь час ви помітите, що звичайні продукти здаються солодшими, а надто солоні страви — вже не такими смачними, як раніше.

5. Готуйте разом і зробіть приготування їжі веселим заняттям.

Коли вся сім’я бере участь у приготуванні їжі, це не тільки зміцнює стосунки, а й допомагає легше перейти на здорове харчування. Не секрет, що діти набагато охочіше їдять те, що самі допомогли приготувати.

 • Влаштовуйте сімейні вечері, на яких кожен член родини вибирає свою улюблену здорову страву.

 • Дозвольте дітям експериментувати: нехай вони самі вибирають овочі чи фрукти для салату.

 • Перетворіть подачу їжі на мистецтво: робіть яскраві тарілки, викладайте продукти візерунками.

6. Будьте прикладом.

Якщо ви самі п’єте газовані напої та їсте чипси, але вимагаєте від дітей дотримання здорового харчування, навряд чи це спрацює. Діти наслідують батьків, тому головне правило — почати із себе.

 • Їжте разом за столом, а не перед телевізором чи телефоном.

 • Забезпечте доступність здорової їжі: поставте на видному місці фрукти, нарізку зі свіжих овочів, горіхи, несолодкий йогурт.

 • Не перетворюйте здорове харчування на покарання. Краще показати, що корисна їжа може бути смачною і приносити задоволення.

Висновок

Впровадження здорового харчування в сім’ї не означає заборони та обмеження. Йдеться швидше про створення атмосфери, у якій корисна їжа стає нормою. Маленькі зміни, які відбуваються поступово, дадуть найкращий результат.

Тож почніть із простого: замініть кілька продуктів на корисніші аналоги, почніть готувати разом, мінімізуйте кількість цукру та солі — і вже за кілька тижнів ви помітите, що сімейне меню стало більш збалансованим і вся сім’я почувається краще!

Авторка статті:

Сайфулліна Марія, лікарка-ендокринологиня, дієтологиня, терапевтка Клініки дієтології Наталії Самойленко, асистент кафедри внутрішньої медицини ННЦ «Інститут біології та медицини» КНУ імені Тараса Шевченка, член Асоціації дорослого та дитячого харчування.

Джерело: https://znaimo.gov.ua/iak-zrobyty-zdorove-kharchuvannia-chastynoiu-simeynoho-zhyttia-prosti-kroky-do-vazhlyvykh-zmin

Вправи для психологічної підтримки дитини під час тривоги

 1. Вправа "5-4-3-2-1"

5 речей, які ви бачите навколо себе (наприклад: всі предмети жовтого кольору). Це можуть бути стіл, кіт, книга.

4 речі, до яких ви можете доторкнутися. Це можуть бути обличчя, книжка, одяг.

3 речі, які ви чуєте. Це можуть бути машини, музика, розмова.

2 речі, які ви відчуваєте. Це може бути аромат випічки, запах деревини.

1 річ, яку ви можете спробувати. Їжа, вода.

2. Техніка "Знайди слово"

Дитина повинна знайти і назвати серед оточуючого слова за ознаками: смачні, ароматні, тверді, м'які, дерев'яні, рухомі.

3. Вправа "мокрий собака"

Уявіть, що ви вийшли з води і зараз необхідно стряхнути з себе всю воду, як це роблять собачки. Починайте струшувати з голови, потім переходьте на верхню частину тіла. Уявіть, що у вас є хвостик і його також треба потрусити. Далі спускайтесь вниз, до пальців ніг. І в кінці знову потрусити все тіло одночасно, як мокра собачка.

4. Вправа «Муха»

Попросіть дітей сісти зручніше, руки покласти на коліна, плечі та голову опустити. очі заплющити. А тепер нехай уявлять, що їм на обличчя відчайдушно намагається сісти муха. Вона підлітає то до носа, то до рота, то до очей, то намагається сісти на лоба. Завдання дітей полягає в тому, аби, задіявши тільки м'язи обличчя та не розплющуючи очей, зігнати надокучливу муху. Дорослий керує вправою, називаючи частину обличчя, до якої підлітає комаха. Це чудово розминка, що допомагає відволіктися. 

5. Техніка для заспокоєння думок

https://drive.google.com/file/d/1XhFtsFviBq2J9psiCnFgoNZwO4F7jAWQ/view

6. Дихальна гімнастика 

https://drive.google.com/file/d/1QuZaulG-iOQKNjtW49xax-270EeZRtb1/view

7. Техніка зняття емоційної напруги 

https://www.facebook.com/story.php?story_fbid=1223021146495869&id=100063639865147&post_id=100063639865147_1223021146495869&rdid=zHBeKFcP4ZCLWDvl#

8. Вправа для швидкого розслаблення 

https://docs.google.com/document/d/19U9l5PlK1HDjKFvX82OxUNqmgik7funV/edit?tab=t.0

ЯК ГОВОРИТИ З ДІТЬМИ ПРО ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ

             

 Перш за все, говорити на цю тему потрібно до того, як діти виявлять цікавість.

Для початку дорослим самим потрібно усвідомити свої почуття – тоді ми зможемо допомогти їх усвідомити дитині. І дорослим нормально відчувати страх і біль – але потрібно знати, як реагувати.

Для дитини до 7 років природно питати про щось уголос, бути безпосередньою в реакціях. Насправді краще, якщо діти нас запитають про те, що для них незрозуміло. Але важливо, щоб це було не в присутності людини, якої це стосується. Саме тому краще говорити заздалегідь.

Нещодавно в розмові з дівчинкою чотирьох років я наводила не дуже коректний приклад, але зрозумілий для дитини. Питала, чи бувало таке, що з її улюбленою лялькою відбувалося щось сумне – і вона дуже хотіла її врятувати, полікувати, тож замість втраченої ніжки чи ручки брала деталі, що залишились від інших ляльок. Людям, які втратили кінцівки від хвороби, аварії чи війни, допомагають протези – спеціально для них розроблені засоби, що можуть замінити руку чи ногу.

Під час війни чимало людей втратили кінцівки. Це боляче і страшно, і людині потрібно вчитися заново ходити, рухатися. Це навчання того, що людина раніше вже вміла, але можливо, коли вона повертається додому, доведеться змінювати життя, наприклад, міняти професію. І потрібно багато сил, мужності й підтримки, щоб це зробити. Для того, щоб люди могли знов рухатися, винайшли протези. Вони бувають дуже різними – на деяких можна танцювати, бігати, стрибати і навіть відчути доторки (тут можна показати фотографії).

Іноді люди з інвалідністю (одразу називаємо саме так, не застосовуємо евфемізмів) пересуваються на кріслах колісних. “Уяви, як їм може бути незручно підійматись у ліфті, заходити в транспорт та магазини. І нам потрібно зробити наші дороги та міста такими, щоб всім було комфортно”, – ось ті слова, які можна використати для пояснення.

Коли ми зустрічаємо когось, хто має незвичний для нас вигляд, нам хочеться його роздивитися. Але для самої людини це може бути неприємно. Тому дорослим слід пояснити дітям: “Намагайся поводитися природно. Перед тобою людина. Незвично – не означає небезпечно чи погано”.

Якщо бачимо воїна з протезом чи на кріслі, можемо виказати йому вдячність – сказати “дякую” чи прикласти руку до серця.

💟 Допомогти дитині навчитись виявляти підтримку людині з інвалідністю допоможе дитяча книжка психологині Світлани Ройз "Сміховисько". Це книжка про дівчинку, що відновлюється після випробувань війни. 

Також в пригоді стануть фантастичні герої та мультики:

• 💬Герой терапевтичної книги Тані Стус “Таємні історії маленьких та великих Перемог” – в одному з розділів, “Історія, яку розповів біль”, головні герої – військовий і його “біль”
• 💬“Чи легко жити циклопам” Олександра Шатокіна – добра “інклюзивна” книжка
• 💬“Кожна грудочка землі” Ольги Войтенко: батько головної героїні повертається після поранення на війні додому й учиться заново ходити на протезах, а потім бере участь в змаганнях з бігу.
• 💬“Різдвозавр” Тома Флетчера (головний герой Вільям – на кріслі колісному)
• 💬Не читала сама, але мені дуже радили книжку “Світ без меж” Анастасії Степули – для дітей і дорослих про різноманіття й рівність.
• 💬Герой мультсеріалу “Вулиця сезам”.
• 💬Герой 7 сезону “Щенячого патруля”.
• 💬Герой мультсеріалу “Мопсики-приятелі”.
• 💬Мультфільми серії “Як приборкати дракона” (головні герої – Гикавка з протезом ноги й Беззубик із протезом на частині хвоста – стали вожаками для людей і драконів).
• 💬Мультфільм “У пошуках Немо” (головний герой, рибка Немо, народився з маленьким плавничком).
• 💬Короткометражний мультфільм “Скарлетт” (про дівчину, у якої після хвороби було ампутовано ніжку і яка знову почала танцювати й стала допомагати іншим).
• 💬Короткометражний мультфільм “Подарунок” (про те, як мама подарувала синові песика з трьома лапками – і як песик зміг допомогти хлопцю).
• 💬Короткометражний фільм (12+) “Цирк метеликів”, 2009 рік. Головну роль там грає Нік Вуйчич
•  Джерело

Підбірка короткометражних мультиків для сімейного перегляду та обговорення

 

Всі ми знаємо, що діти - шалені поціновувачі мультфільмів. Нині кількість мультиків і їх різноманіття вражає! Серед них є такі, які принесуть особливу користь для психологічного розвитку дитини. 

В рамках проведення Тижня психології ми пропонуємо вам добірку короткометражних мультфільмів для спільного сімейного перегляду. 

Дивіться з дітками і насолоджуйтесь разом. Обговорюйте із дітьми сюжет, задавайте питання та вислуховуйте їх враження.

1. Один маленький крок

Семихвилинний мультфільм розповідає історію дівчинки Луни та її батька. Йдеться про те, як важливо не опускати руки на шляху до мрії, попри всі перепони та зневіру. А також – про відповідальність, наполегливість, упертість, бажання вчитися й важливість батьківської підтримки.

2.Яке Різдво без любові?

Це історія про їжака на ім’я Генріх, який прийшов до нового класу. Однолітки не спілкуються з ним, бо він має колючки. Напередодні Різдва однокласники дарують йому подарунок, завдяки якому вони зможуть дружити і гратися!

3. Правда чи брехня?

Вигаданий герой допомагає дітям розібратися, чому треба говорити правду, як робити правильний вибір, чому всі люди часом брешуть і що робити, коли це вже сталося.

Фільми із глибоким сенсом, які варто подивитись із підлітками

Пропоную до перегляду фільми, які корисно подивитись батькам разом із дітьми-підлітками. У переліку представлені фільми, що зачіпляють такі актуальні для підлітків теми, як закоханість, побудова спілкування та міжособистісних стосунків, становлення особистості та формування життєвих принципів.

Серіал Перші ластівки

Про що мовчать ваші діти? Герої серіалу здаються звичайними школярами зі звичайними підлітковими проблемами. Але що насправді діється в їхніх юних головах?

Дія молодіжного трилера розгортається в школі. Ніщо не віщувало біди: учні випускного класу прийшли на лінійку, знехотя посиділи на заняттях і розійшлися по домівках. І все ж таки щось було не так...

Частоти

Дія кінострічки відбувається у фантастичному світі, щоб потрапити в цей дивовижний світ, школярам потрібно було пройти тест, результат якого і буде визначати їх майбутнє. Але насправді, більш важливим фактором у долі школярів є частота, яка в даній школі цінується більше ніж IQ людини. Молодий хлопчина на ім'я Зак, справжній геній, але у нього негативна частота. За шкільними критеріями це означає, що він не відповідає потрібному рівню, а отже і по життю він буде невдахою. А ось його неординарна однокласниця, повна протилежність Зака, частота Марі понад 100, що, звичайно ж, набагато вища, ніж у розумного хлопця. Але з природою не посперечаєшся, незважаючи на велику протилежність Зака ​​і Марі, притягує один до одного, тим не менше, але наслідки їх близькості дуже серйозні, і тепер вони можуть перебувати один з одним лише одну хвилину в рік.

Траса 60

Бійся своїх бажань, бо, може, вони не твої? Чого б ви хотіли, якщо б могли отримати будь-що? Кіно, яке проводить здорову межу сепарації, навчає брати відповідальність за свій вибір та чути себе, розуміти свою природу.

Бажання потрібно загадувати правильно. 22-річному Нілу Оліверу доля подарувала багато: багатих батьків, люблячу сестру, симпатичну наречену і червоний BMW. Однак таким подарункам юнак не радий, тому що забезпечене, але заздалегідь передбачене життя здається йому марно прожитим. 

Чарлі та шоколадна фабрика

Важко уявити собі більш незвичайну зав'язку - хлопчик Чарлі дивом виграє квиток на унікальну і захоплюючу екскурсію по шоколадній фабриці, де загадковим чином готують солодощі. Він разом з іншими дітьми і їх батьками потрапляє в світ кондитерського чарівництва. Це подорож по дивовижній фабриці змінить життя не тільки гостей, а й самого господаря. Розкриє безліч таємниць, підніме настрій завдяки музичному супроводу і змусить глядача реготати до упаду.

Мирний воїн

Цей фільм вчить нас, саморозвитку, який ліпить кожного ніби по лекалу, а кожному дає своє - свій шлях розвитку. '... Шлях робить нас щасливими, а не мета ...' - фраза, що є вірною, простою і щирою. Адже найчастіше, проходячи свій шлях до досягнення чого-небудь, ми забуваємо радіти самому шляху, можливості осягати щось нове під час руху до своєї мети. '... Тут і зараз ...' Фільм показує нам, як важливо бути тут і зараз, жити сьогоднішнім днем, а не зациклюватися на минулому, яке залишилося позаду і важливо для нас тільки отриманим досвідом, і жити справжнім, тому як можна упустити щось важливе, що перейде в розряд минулого ... те, що фільм знятий на основі реальних подій, додає йому ще більшої родзинки.

Клуб "Сніданок"

П'ятеро старшокласників, що представляють різні шкільні групи, дуже проштрафились і мають відпрацювати скоєне. Містечко Шермер поблизу Чикаго, субота. Цей вихідний день п'ятірка покараних учнів заздалегідь викреслює з життя. Адміністрація школи з ранку збирає тих, що провинилися хлопців в бібліотеці, змушуючи їх писати об'ємне есе про себе - безглузде і нудне заняття. «Спортсмен» Ендрю Кларк, «психопатка» Елісон, «хуліган-егоцентрист» Джон Бендер, «принцеса» Клер Стендіш і випадково затесався «ботанік» Брайан влаштовуються за партами. У списку їх «подвигів» - порушення дисципліни, прогулянка по магазинах замість уроку, погану поведінку і відверта брутальність викладачам. 

Стоп-земля

Українська мелодрама, що показує життя 16-річної дівчини Маші зі звичайної київської школи, яка любить проводити час із близькими друзями Яною та Сєнею. Особливого бажання спілкуватися ще з кимось у неї не виникало, аж поки вона не закохалась в однокласника Сашу. Вийти із власної зони комфорту — це справжній виклик, але якщо не запитати, то не дізнаєшся, чи почуття взаємні.

Винні зірки

«Винні зірки» - фільм-мелодрама про любов хворих на рак підлітків, кіноадаптація бестселера Джона Гріна.

Чи готова дитина до навчання в першому класі?

 

Мабуть, першим, на що звертають увагу батьки перед великими змінами в житті дитини - це головне питання 

«Чи готова моя дитина до навчання в першому класі?»

Оскільки сучасні батьки дуже усвідомлено підходять до своїх батьківських обов’язків, я впевнена, що ви вивчали ознаки готовності, спостерігали за своїми дітками та звертали увагу на питання, які потребують вашого втручання та допомоги.

Пропоную самоперевірку. Нижче наведено перелік знань, вмінь та навичок, якими має володіти дитина у віці 6-7 років. Ознайомтесь та виокреміть те, що вже вміє та знає ваша дитина, а над чим ще варто попрацювати.

 1. Дотримується особистої гігієни (кожен ранок чистить зуби, завжди миє руки перед їжею та після туалету);

2. Допомагає із побутовими справами, часто без нагадувань;

3. Самостійна/ний – може зробити бутерброд, самостійно одягнутись за погодою, зав’язати шнурки;

4. Утримує увагу досить тривалий час (15-20 хвилин) під час читання вголос, малювання, гри наодинці; 

5. Вміє висловлювати свої потреби та бажання;

6. Вміє поводитися за столом (правильно сидить, акуратно їсть);

7. Має уявлення про власні інтереси (прослуховування музики, малювання, заняття мовами, конструювання, ліплення з пластиліну);

8. Дотримується режиму дня та самостійно орієнтується в ньому;

9. Проявляє допитливість, ставить питання і завжди вислуховує відповіді;

10. Прибирає за собою іграшки після гри, альбом після малювання, книжки після читання, доглядає за своїм робочим місцем;

11. Впевнено володіє олівцем, ножицями; уміє правильно визначати «вище – нижче, вперед – назад, зліва – справа»;

12. Може правильно перенести в зошит простий графічний ескіз, фігуру;

13. Вміє знаходити схожість і відмінності різних предметів при порівнянні, уміє правильно об'єднувати предмети в групи за загальними істотними ознаками;

14. Знає пори року, властиві їм явища та відмінності, знає поширені назви тварин, рослин;

15. Може назвати свою домашню адресу, місто, країну; прізвище, ім'я, по батькові своє та батьків;

16. Говорить українською мовою, правильно вимовляє всі звуки мови і розрізняє їх на слух. Вміє знаходити слова з певним звуком або буквою, вільно складає речення з 4-5 слів, передавати зміст казок, вміє складати розповіді по картинці;

17. Називає числа до 10 в прямому і зворотному порядку, назви поточного місяця, днів тижня, співвідносить цифру і кількість предметів;

18. Орієнтується на аркуші паперу в клітинку.

Спостерігайте за своєю дитиною та відстежуйте вікові зміни, це дасть змогу допомогти їй у розвитку та підсвітити вміння, що добре вдаюься.

Отже, тепер поговоримо про основні компоненти психологічної готовності дитини до навчання

- Фізіологічна

 - Інтелектуальна

 - Мотиваційна

 - Емоційно-вольова

 - Соціальна

Звісно, фундаментальною є фізіологічна готовність дитини: фізичне здоров’я, сенсорика та сприйняття, розвиток координації та моторики. Як правило ці показники батьки можуть визначити самостійно. В педіатрії є два основних простих тести, за допомогою яких можна визначити чи готове тіло дитини до школи: Філіппінський тест та тест на координацію. 

Тобто ви об’єктивно оцінили, що дитина фізично готова, здатна мислити, запам’ятовувати та опрацьовувати отриману інформацію, добре тримає олівець, вправляється із ножицями, самостійно гортає сторінки тощо. Після чого починається великий шлях підготовки до школи, де батьки вкладають всі можливі ресурси для досягнення результату. Підготовчі курси, вдосконалення знань та побутових навичок, програвання та обговорення шкільного життя. І все це так би мовити базис, проте для навчання в школі не менш важлива емоційна зрілість та соціальна активність. Адже більшістю фізичних навичок, які вказані на ваших аркушах, може володіти дитина й у 5 років, але на психоемоційному рівні перший клас для неї може стати випробуванням. Тому знаючи, що всі батьки займаються підготовкою своєї дитини до школи, хочу трішки розкрити питання емоційної та соціальної готовності до школи.

1.      Емоційна готовність до школи проявляється в умінні чекати, самостійно долати стрес або звертатись за допомогою до дорослого, в умінні керувати емоціями та імпульсами – тобто контроль гніву та агресії, негативних емоцій що виникають під час виконання завдання та заважають, а переживати успіхи та невдачі (радість від успішного виконання та занепокоєння під час виникнення труднощів). Дуже важливо щоб дитина вміла виражати власні емоції та опрацьовувати емоції інших, вміти обговорювати це із дорослими та однолітками.

Емоційна зрілість легко прослідковується в реакціях на зауваження, коли дорослий дає оцінку діям і вчинкам. Якщо дитина вміє контролювати своє невдоволення (тобто не вибухає гнівом чи обуренням), прислухається до зауважень, прагне виправити помилки, можна говорити, що вона емоційно готова до взаємодії, позитивно ставиться до дорослого і його вимог.

    Немає дітей, що байдужі до оцінки дорослих.

 

2.      Соціальна готовність демонструється перш за все здатністю дитини ладнати з іншими дітьми, знаходити спільну мову, дружити, співчувати та вирішувати конфлікти без допомоги дорослого. Дитині буде набагато легше вчитися, якщо вона буде почуватись комфортно в колективі, адже молодші школярі пізнають світ в тому числі через спілкування та взаємодію із однолітками.

Також важливим фактором є вміння виконувати завдання, що дає вчитель, як самостійно так і у взаємодії із однолітками, вміння домовлятись та прислухатись до інших, не боятись звертатись по допомогу чи роз’яснення до дорослого. Вміння дотримуватись загальноприйнятих правил поведінки в різних обставинах (в класі, в їдальні, в коридорі, на вулиці правила будуть різними й дитина має розуміти різницю). Брати відповідальність за власні вчинки та слова.

Наступним показником є розвиток самосвідомості, тобто здатність до роздумів та рефлексії, опрацювання минулого досвіду та його засвоєння через побудову висновків, здатність до самоорганізації.

В віці 6-7 років наступає так звана криза, яка проявляється через стрімке бажання подорослішати та отримати новий статус. Дитина вперше починає усвідомлювати розбіжність між суспільним становищем та внутрішньою позицією. «Яким мене бачить соціум, яким я бачу себе». Тому часто дитині хочеться бути більш важливим, поміченим, похваленим за досягнення, кращим та розумнішим ніж був вчора. Це проявляється у прагненні до нового, в потребі визнання, в отриманні більш дорослої та значущої ролі – школяра. Саме це прагнення отримання нового статусу і є показником соціального розвитку й готовності до переходу в новий віковий період – молодший шкільний вік.

 

Спостерігаючи за розвитком своїх дітей пам’ятайте, що  найкращі вчителі для них це ви. Всі емоції та почуття вашої дитини дуже важливі: радість, гнів, сум, задоволення, роздратування – це вчить її проявлятись та бути собою, спостерігати реакції та отримувати досвід. Але не менш важливими є і ваші емоції. Не бійтесь проявлятись, не соромтесь плакати чи сумувати, не забувайте щиро радіти стрибаючи від почуттів, ваша дитина має бачити що ви жива людина, це навчить її бути щирою та живою.

Дитина має розуміти, що ви приймаєте власні емоції та приймаєте емоції дитини, таким чином діти відчувають себе в безпечному середовищі, де їх люблять й приймають в будь якому настрої чи емоційному стані.

Виховання особистості це завжди спільна робота батьків та педагогів і тільки спільно ми можемо допомогти дитині вступити в доросле життя.

 

 

 

Практичний психолог

Катерина Перепелиця

Про булінг для дітей

 

Булінг — це не просто бешкет чи пустощі у навчальному закладі. Це особлива форма взаємин, яка ґрунтується на дискримінації, насильстві та агресії.

Систематичні цькування, насмішки, бойкот, дезінформація, фізична розправа та псування особистих речей, що призводить до фізичної шкоди, приниження та постійного страху — карається законом!

Якщо ваша дитина, її друзі чи однокласники постраждали від таких дій, зверніться по допомогу:

до адміністрації школи;

до шкільного офіцера поліції, дільничного офіцера поліції чи працівника ювенальної превенції;

на спецлінію 102;

на Національну дитячу "гарячу лінію" 0800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних) або 116 111 (безкоштовно з мобільних).

Шановні батьки, більше спілкуйтеся зі своїми дітьми, запитуйте, як пройшов їх день: не чекайте, коли це станеться з вашою дитиною — розкажіть про булінг та як його розпізнати

Джерело

Як розвивати критичне мислення у дітей та чому це важливо

 

Критичне мислення - це здатність оцінювати ситуацію та обставини, що впливають на неї, аналізувати та приймати раціональні рішення, що не залежать від впливу думок навколо, здатність опрацьовувати минулий досвід та враховувати його в повсякденному житті. 

Звучить очевидно та просто. Для дорослих. Але для дитини - це робота над собою, адже критичне мислення потрібно розвивати із ранніх років, тому завдання дорослих сприяти та підтримувати цей процес.

1. Допомагайте мислити вголос

Після перегляду мультика чи фільму, наприклад, попросіть її описати свої роздуми про побачене і почуте. Обговоріть з дитиною процес формування її міркування. Або коли вона не справляється з якоюсь задачею, хай спробує описати, як складається її мислення в цей час, запишіть етапи цього процесу. Діалог найкращий інструмент. 

Існує безліч технік роботи над мисленнєвим процесом. Одна з найпростіших, що буде якщо: якщо спробувати цей варіант, то станеться отак, якщо ти зробиш отак, отримаєш інший результат. Наведіть приклад, а потім дозвольте дитині потренувати різні варіанти розвитку подій.

2. Ставте питання

Не всі питання дитина може задати собі сама, тож допоможіть їй думати над проблемою в правильному напрямку. Допоможіть їй розглянути ситуацію під різними кутами – наприклад, вона посварилася з іншою дитиною. А чому? Що відчула? Як відреагувала? Що з цього приводу зробила інша дитина? Як ви вирішували конфлікт?

Взагалі, питання можуть стосуватися не лише якихось складних ситуацій – питайте про побачене і почуте. Це "хліб з маслом" в комунікації , бо питаючи димки дитини ви тим самим демонструєте свою зацікавленість та значимість дитини, валідуєте її право на позицію і допомагаєте їй формувати свої думки. 

3. Дайте час подумати

У дитини повинно бути достатньо часу, аби записати ідеї чи міркування над своїми думками, перш ніж ділитися ними з вами. По-перше, так формується сам процес споглядання ходу своєї думки. По-друге, написані роздуми легше структурувати. Бо часто здається, що з хаосу думок в голові неможливо виокремити логічних висновків, проте в процесі записування з ними простіше працювати.

Саме тому формат щоденника досі актуальний – коли людина виписує свої думки й може на них подивитися та перечитати, вони стають більш свідомими, реальними. У них легше побачити похибку чи емоційне навантаження. Вести записи загалом дуже терапевтична звичка, що допомагає прокачувати навичку критичного мислення.

4. Обговоріть сам процес мислення

Це складна вправа навіть для дорослих, проте дуже цікава. Попросіть дитину розповісти про її висновки та дізнайтеся, як вона до них прийшла. Так вона отримає можливість самостійно побачити шлях думки від старту до висновків, які вона минала проміжні етапи, де, можливо, закралася хиба чи викривлення.

Це розмова з зірочкою, бо побачити помилки в самому процесі розмірковування дуже складно без підготовки. Але коли обидва учасники пильнують одне одного і зосереджені на процесі, у кожного є шанси розвинутися і самостійно побачити, як ви використовуєте навички критичного мислення для розв’язання проблем.

5. Працюйте разом

Дитина повинна бачити, як її думки співвідносяться з вашими ідеями. Завдяки спільному навчанню дитина зрозуміє, що люди можуть мати різні думки й висновки з одного й того самого питання і це нормально. Що проблеми можна вирішити кількома способами й це також нормально.

Розділити досвід навчання нового зі своєю дитиною – це класний спосіб взаємодії й формування довірливих стосунків. Таким чином ви додатково покажете на своєму прикладі, що це ок, не вміти чогось, пробувати та помилятися. Це дуже важливий елемент розвитку самостійної гармонійної особистості.

6. Досліджуйте інтерес

Заохочуйте читання книг і перегляд документальних фільмів на тему, що цікавлять вашу дитину. Розширюйте способи пізнати щось нове з її захоплення: відповідайте на питання в тематичних квізах, сходіть на виставку чи презентацію нового продукту, і обговорюйте все, що з вами стається – що дитина відчуває стосовно цього заняття? На її думку, як новий продукт вплине на розвиток індустрії? Який вплив має цей предмет, виставлений в галереї? 

Щобільше, дозвольте вашій дитині досліджувати й розповідати вам про нове. Повторюючи отриману інформацію, вона внутрішньо її опрацює і подасть у такому варіанті, аби навчити вас. Під час такого досвіду вона навчиться структурувати отриману інформацію, відсікати зайве, чітко формувати думки та працювати з різними рівнями інформації. 

7. Навчіть соціальної відповідальності

Чесно обговорюйте зі своєю дитиною актуальні новини та популярні публікації в соціальних мережах. Поясніть, що є перевірені джерела інформації, а є ті, що працюють заради кліків та поширень. Що навіть майданчики, які називають себе медіа, можуть публікувати погано перевірену інформацію.

Розкажіть про те, що соцмережі – це публічна платформа, яку можна використовувати з користю, але також там ширяться неправдиві, фейкові новини. Тому дискутуйте на тему репостів – яка інформація варта поширення, а яка не дуже і чому. Навчіть дитину робити паузу, обдумувати інфоприводи, перш ніж автоматично ділитися новинами в інтернеті.

Дитина, яка розуміється на критичному мисленні, завжди має свою позицію. Вона здатна аргументовано донести її до оточення, розуміється на тому, про що говорить, вміє формулювати свої думки та відстоювати погляди в процесі дискусії. Також дитина з розвиненим мисленням має здорове прагнення до нових знань та перебуває в безперервному пошуку істини – збирає важливу інформацію, осмислює, аналізую та систематизує її.